«Бібліотекар – розпорядник долі книг.
Бібліотекар – перший стимулятор читацького інтересу.
Бібліотекар – провідник, який допомагає книзі знайти дорогу
до читацького серця …».
                                                                                                  Ю. Яковлєв

Це свято духовності, мудрості і знань, символізує глибоку повагу народу до своєї духовної спадщини, освіти, науки і культури.

Бібліотеки додають нам мудрості, стають нашим дороговказом на шляху інформаційного простору, наповнюють наші серця неповторними емоціями та як незгасимий смолоскип освітлюють шлях життя. Доносячи до людей увесь спектр інформаційних потоків, вони сприяють всебічному розвитку особистості, вихованню кращих людських якостей і патріотичної свідомості населення. На плечі бібліотекаря лягає велика відповідальність, адже щоб підібрати книгу необхідно в першу чергу самому бути високоінтелектуальною людиною та вміти неупереджено судити про літературу.

Бібліотекарі – це порадники на шляху до вершини знань та мудрості, збирачі духовних скарбів та провідники у світ непізнаного.

В останній день вересня нам дано замислитися над сутністю цього Дня, побачити різну бібліотеку – буденну і святкову, заклопотану справами і щасливу від урочистих оцінок та посмішок читачів, переповнену надіями на краще майбутнє і стурбовану проблемами сьогодення, замислитися над тим, чим 30 вересня відрізняється від інших днів, адже кожен день свого життя ми хочемо прожити щасливо, радісно і натхненно, втомитися від добрих справ і відпочити у колі друзів.

Але все ж таки 30 вересня – особливий день у житті кожного, хто пов’язав своє життя з бібліотекою, хто приходить до бібліотеки працювати, вчитися, відпочивати, спілкуватися …

Бажаємо з оптимізмом дивитися у майбутнє і вірити що БІБЛІОТЕКА – як все красиве і вічне – буде завжди поруч і допоможе нам здобувати перемогу!

Чи можете Ви світ цей уявити
Без сонця, солов’їв, чи без лелек?
Без книжки теж ми не змогли б прожити,
Збідніло б людство без бібліотек!
Цей скарб безцінний, справжню насолоду
В хвилини щастя і в сутужний день,
Немов жаринку, несемо народу,
Величне Слово для нових пісень.
Бо невмируща наша дума й пісня
І Слово, що у книгах збереглось!
Ні, це не міф, це є реальна дійсність!
Чи, може, заперечить мені хтось?
Бо інше все непевне і минуще.
Без слова й книжки – нуль всьому ціна!
Бо тільки в них є Правда невмируща,
Й таки проб’ється з темряви вона!
                                                       Микола Коваль