Куди б не завели тебе дороги,
В яких далеких ти б не був краях,
А рідні стежки, пам’ятають ноги,
А рідні вікна бачиш ти у снах.
… Не дайте стежкам мами заростати,
Частіше йдіть ви на її поріг,
Не дайте своїй рідній сумувати,
Вклоняйтеся з повагою до ніг.
Софія Яценко

Це свято українці почали відзначати в 1928 році, щоправда, перше святкування відбулося в канадській діаспорі. Проте вже наступного року за ініціативою письменниці Олени Кисілевської День матері відзначали у Львові та Тернополі, а згодом — на всій території західної частини України. З 1939 року День матері був заборонений радянською владою. Повернулося це весняне свято в нашу країну тільки з настанням незалежності, а на державному рівні його визнали в 1999 році (відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99).

Святкування Дня матері має важливе значення в християнській вірі, оскільки припадає на місяць Пресвятої Богородиці. Це свято дозволяє людям шукати заступництва і допомоги Божої Матері, висловлюючи при цьому вдячність за самовідданість матерів. Травень також знаменує початок весни, час, коли Мати-Природа прикрашає землю яскравими квітами. Цей символізм перегукується з самовідданою та дбайливою природою материнства, яку вшановують і відзначають у День матері. Український народ з особливою пошаною ставиться до Діви Марії, яка з давніх часів була невід’ємною частиною його суспільного устрою та менталітету.

В цей день ми щиро вітаємо всіх мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість. І присвячуємо виставку-привітання «Всесвіт на ім’я ЖІНКА».