«Єднає рідна мова»
У шелесті трав, у цвітінні калини
Я чую цю мову у сні й наяву.
Вона в моїм серці, - це вся Україна,
Я дихаю нею, я нею живу!
Геращенко Віктор

Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

На ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1999 році оголошено Міжнародний день рідної мови, який відзначають щорічно 21 лютого, починаючи з 2000 року. Міжнародний день рідної мови – це свято багатомовності, взаєморозуміння та взаємоповаги, яке сприяє мовному розмаїттю та зближенню культур.

Сьогодні, у міжнародний день рідної мови, свято української мови - одного з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші пращури. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. Як море починається з річки, так українське слово – з глибинних витоків національного родоводу. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.

Для людини рідна мова є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь, дозволяє передати їх нащадкам. З нагоди цієї святкової дати та з метою збереження національного мовного скарбу в бібліотеці створена виставка-мозаїка «Єднає рідна мова», де представлено книги, статті, ілюстративні матеріали даної тематики.

Питання рідної мови залишається актуальним для багатьох народів та малих етнічних груп. Недарма кажуть: «Якою мовою думаєш і мрієш, така мова є тобі рідною» та «Скільки ти знаєш мов, стільки ти разів людина!». Знати, берегти рідну мову – обов’язок кожної людини. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу і той народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості та держави, не може розраховувати на гідне місце серед інших народів.

Тож бережімо і плекаймо рідну мову.