Круглий стіл зібрав широке коло поціновувачів творчості філософа, поета, богослова та педагога Григорія Сковороди. До заходу приєдналися як провідні науковці, так і здобувачі освіти Сумської філії ХНУВС.

«Офіційних даних щодо цієї постаті, яка стала популярною вже за життя, збереглося небагато. Натомість є чимало легенд. За життя Григорій Сковорода не видав жодної книги. Писав ніби для себе, але «хто пише для себе – той пише для Бога», - із вступним словом до учасників звернулась кандидат історичних наук, професорка кафедри гуманітарних дисциплін Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ Надія Демиденко.

Академік Національної академії вищої освіти України Микола Корпанюк, керівник Центру Сковородинознавства університету Григорія Сковороди (м. Переяслав) зауважив: «Григорій Сковорода спрямував усю свою різножанрову творчість на сприяння формування нового українця – за духом, переконаннями та духовно-культурним розвитком».

До обговорення творчості, світогляду та унікальної біографії філософа – гуманіста долучилися науковий співробітник Національного літературно-меморіального музею Г. С .Сковороди Ганна Ярміш, кандидат філософських наук, член Національної спілки краєзнавців В’ячеслав Артюх, протоієрей о. Володимир (Равлюк), завідувачка відділом Сумської обласної бібліотеки Валентина Кальченко та ін. Особливим відкриттям для учасників творчого заходу стала багата епістолярна спадщина Г. Сковороди, особливо його повчальні листи до своїх учнів.

Студенти та курсанти Сумської філії ХНУВС у своїх доповідях розкрили такі теми як «Полум’яний патріотизм Г.С. Сковороди», «Мова Г.Сковороди – це мова "українського бароко"», «Григорій Сковорода про визначальну роль учителя у формуванні світогляду учнів», «"Незвичайна" філософія Г.Сковороди» та ін.

У наступному, 2022 році Україна і весь культурний світ відзначатимуть 300-ліття від дня народження українського просвітника. Тож на завершення круглого столу прозвучала пропозиція щодо проведення наступних творчих зустрічей, присвячених вивченню багатогранної творчої спадщини культового українця, відвідування музею Г.С. Сковороди, який повчав, що «людина приходить в земне життя для самопізнання і самовдосконалення».

Лунають монастирські дзвони
І наче храм - дерев шатро.
Пізнай себе – й неси до скону…
У світ любов, красу, добро…