Стаття присвячена розглядові поняття комунікативної компетентності як комплексного явища, що складається з різних компонентів, основними з яких є лінгвістична, мовленнєва та соціокультурна компетентності. Автори припускають, що оволодіння мовою та вивчення іноземної мови майбутніми правознавцями складається з трьох взаємопов’язаних компонентів: використання мови, усвідомлення природи мови, розуміння іноземної та рідної культури. Враховуючи те, що щодо компонентів комунікативної компетентності серед науковців досі немає єдності, в статті зосереджено увагу на деяких із них, володіння якими, на думку авторів, визначає рівень розвитку комунікативної компетентності з читання як одного з найбільш активно використовуваних видів мовленнєвої діяльності. Мовний компонент визначено як здатність читача адекватно сприймати й розуміти мовленнєві повідомлення на основі наявних знань про формально-структурні особливості мови, їх єдність з лексичними, граматичними, фонетичними вміннями та навичками. Соціокультурний компонент забезпечує, перш за все, адекватне розуміння, яке залежить від знання читачем норм та реалій відповідної національної культури. Когнітивний компонент визначає готовність до здійснення розумової діяльності, оскільки комунікативний зміст у процесі спілкування не тільки передається, а й створюється в результаті розумової діяльності. Предметний компонент авторами статті розуміється як цілісна система теоретичних знань про певну діяльність, що дозволяє індивіду робити обґрунтовані твердження. Реалізація предметної компетенції забезпечує процес узагальнення одержаної інформації. Паралінгвістичний компонент – це знання зовнішніх характеристик організації тексту та володіння уміннями їх розпізнавати (шрифтове оформлення, схеми, креслення, пунктуація). У статті наголошено, що кожний з визначених компонентів включає певні знання (виконання гностичних функцій), навички (операційні функції) та вміння (функція реалізації). Функції компонентів та рівень співвіднесення в них знань, навичок, умінь зумовлені особливостями їхнього внутрішнього взаємозв’язку та їхнім зв’язком із середовищем, рівнем сформованості кожного з них, мовленнєвим досвідом, багатством концептуальної системи студента, метою, завданнями, етапом навчання.

Ключові слова: комунікативна компетентність, комунікація, лінгвістична підготовка, мовний компонент, когнітивний компонент, предметний компонент, соціокультурний компонент, паралінгвістичний компонент

The article is devoted to considering the concept of communicative competence as a complex phenomenon consisting of various components, the main of which are linguistic, speech and sociocultural competence. The authors assume that language acquisition and foreign language learning consists of three interrelated components: language use, awareness of the nature of language, and understanding of foreign and native culture. Taking into account the fact that there is still no unity among scientists regarding the components of communicative competence, the article focuses on some of them, the possession of which, according to the authors, determines the level of development of communicative competence in reading as one of the most actively used types of speech activity. The language component is defined as the reader's ability to adequately perceive and understand speech messages based on existing knowledge about the formal and structural features of the language, their unity with lexical, grammatical, phonetic abilities and skills. The sociocultural component provides, first of all, an adequate understanding, which depends on the reader’s knowledge of the norms and realities of the relevant national culture. The cognitive component determines readiness for mental activity, since communicative content in the process of communication is not only transmitted, but also created as a result of mental activity. The subject component is understood by the authors of the article as a complete system of theoretical knowledge about a certain activity, which allows an individual to make reasonable statements. The implementation of subject competence ensures the process of generalization of the received information. The paralinguistic component is knowledge of the external characteristics of text organization and the ability to recognize them (font design, diagrams, drawings, punctuation). The article emphasizes that each of the identified components includes certain knowledge (performance of gnostic functions), skills (operational functions) and skills (implementation function). The functions of the components and the level of correlation of knowledge, skills, and abilities in them are determined by the peculiarities of their internal relationship and their connection with the environment, the level of formation of each of them, speech experience, and the richness of the student’s conceptual system, the goal, tasks, and stage of education.

Key words: communicative competence, communication, linguistic preparation, language component, cognitive component, subject component, socio-cultural component, para-linguistic component

Стаття присвячена розгляду сутності, складових та способів формування комунікативної компетенції через читання іншомовних текстів. Комунікативно-орієнтований підхід дає можливість трактувати текст як одиницю, засіб та продукт комунікації. Визначено функції читання: пізнавальна, регулятивна, ціннісно-орієнтаційна, конвенціональна. Із погляду системного підходу, комунікативну компетенцію визначено низку взаємопов’язаних компонентів, володіння якими вказує на наявність в індивіда знань, навичок та вмінь в галузі мови. Визначено складові комунікативної мовленнєвої компетенції: лінгвістичний, соціолінгвістичний та прагматичний. Лінгвістична компетенція, у свою чергу, включає лексичну, граматичну, семантичну, фонологічну, орфографічну, орфоепічну компетенції, а також когнітивну організацію та спосіб, за яким знання зберігаються. Прагматична компетенція складається з дискурсивної, функціональної компетенцій та включає програмування мовлення. Ураховуючи те, що досі не існує єдності серед методистів щодо компонентів комунікативної компетенції взагалі, у даній статті ми зупинилися на деяких з них, володіння якими визначає рівень розвитку комунікативної компетентності в читанні. Лінгвістичний компонент – це здатність читача сприймати й адекватно розуміти мовленнєві повідомлення на основі наявних знань про формально-структурні особливості мови, їхню єдність із лексичними, граматичними, фонетичними навичками та вміннями. Соціокультурна компетенція забезпечує адекватне розуміння, яке залежить від знання читачем норм та реалій відповідної національної культури. Когнітивний компонент визначає готовність до здійснення розумової діяльності. Предметний компонент – це цілісна система теоретичних знань про певну діяльність, що дозволяє індивіду робити обґрунтовані твердження. Паралінгвістичний компонент – це знання зовнішніх характеристик організації тексту та володіння уміннями їх розпізнавати. Формування читацької компетенції вимагає формування в студентів навчальної компетенції.

Ключові слова: комунікативна компетенція, читання, іншомовний текст, мовленнєва компетенція

The article is devoted to consideration of the essence, components and methods of formation of communicative competence through reading foreign language texts. The communicative-oriented approach makes it possible to interpret the text as a unit, means and product of communication. The functions of reading are defined: cognitive, regulatory, value orientation, conventional. From the point of view of the systemic approach, communicative competence is defined as a number of interrelated components, the possession of which indicates the presence of knowledge, skills and abilities in the field of language. The components of communicative speech competence are defined: linguistic, sociolinguistic and pragmatic. Linguistic competence, in turn, includes lexical, grammatical, semantic, phonological, orthographic, orthographic competence, as well as cognitive organization and the way in which knowledge is stored. Pragmatic competence consists of discursive, functional competences and includes speech programming. Taking into account the fact that there is still no unity among methodologists regarding the components of communicative competence in general, in this article we focused on some of them, the possession of which determines the level of development of communicative competence in reading. The linguistic component is the reader's ability to perceive and adequately understand speech messages based on existing knowledge about the formal and structural features of the language, their unity with lexical, grammatical, phonetic skills and abilities. Sociocultural competence ensures adequate understanding, which depends on the reader's knowledge of the norms and realities of the relevant national culture. The cognitive component determines readiness for mental activity. The subject component is a complete system of theoretical knowledge about a certain activity, which allows an individual to make reasonable statements. The paralinguistic component is knowledge of the external characteristics of text organization and the ability to recognize them. The formation of reading competence requires the formation of students’ educational competence.

Key words: communicative competence, reading, foreign language text, speech competence

Стаття присвячена проблемі пошуку ефективних методів, прийомів і засобів навчання. Сьогодні, в умовах перенасиченості інформацією у сфері права та необхідності забезпечення якісної освіти, відбувається пошук ефективних технологій навчання. Діти, які освоюють сучасні технології швидше, ніж мову та інші предмети, не зацікавлені в навчанні за традиційними методами навчання. Тому одним із шляхів активізації навчального процесу майбутніх юристів є використання інноваційних технологій навчання. це ті інновації, які викликають зміни в освіті загалом і у вивченні іноземних мов зокрема.

Ключові слова: Інноваційні технології, вища школа, професійна підготовка, навчання юристів

The article is devoted to the problem of finding effective methods, techniques and teaching aids. Today, in conditions of oversaturation of information in the field of law and the need to ensure quality education, there is a search for effective learning technologies. Children who master the use of modern technology faster than language and other subjects are not interested in learning using traditional teaching methods. Therefore, one of the ways to activate the educational process of future lawyers is the use of innovative learning technologies. these are the innovations that cause changes in education in general and in the study of foreign languages in particular.

Key words: Innovative technologies, higher education, professional training, training of lawyers

У статті лінгвопраксіологічний вектор аналізу розглядається як перспективний для сучасної медіалінгвістики. Відображено найважливіші особливості цього підходу: предмет, ключові категорії, методики аналізу. Зазначено, що диференціація лінгвістики на підставі предмета – сфери функціонування мови – демонструє евристичність результатів, оскільки вчені, розкриваючи специфіку використання мови в різних сферах, глибше дізнаються про форми і способи ефективного вживання мови в мовленні. Показано, що для лінгвопраксіологіі центральними стають екстралінгвістичні чинники професійної поведінки, що дає змогу встановити правила ефективного використання мови в професійному мовленні, пояснити формування тих чи інших мовних проявів. Окреслено, що крізь призму праксеологічного підходу предметом вивчення медіалінгвістики стає мовна системність медіатекстів різних типів, формально-смислова структура яких створюється поєднанням і взаємодією як мовних, так і немовних компонентів, не лише внутрітекстових, а й міжтекстових чинників. За лінгвопраксіологічного підходу дослідник мас-медіа має справу із власне мовними одиницями, які найчастіше аналізуються як частини структури цілого тексту.

Ключові слова: лінгвопраксіологія, медіалінгвістіка, ефективна мовна діяльність, медійне спілкування, текст.

В статье лингвопраксиологический вектор анализа рассматривается как перспективный для современной медиалингвистики. Отражены важнейшие особенности этого подхода: предмет, ключевые категории, методики анализа. Отмечено, что дифференциация лингвистики на основании предмета – сферы функционирования языка –демонстрирует эвристичность результатов, поскольку ученые, раскрывая специфику использования языка в разных областях, глубже узнают формы и способы эффективного употребления языка в речи. Показано, что для лингвопраксиологии центральными становятся экстралингвистические факторы профессионального поведения, что позволяет установить правила эффективного использования языка в профессиональной речи, объяснить формирование тех или иных языковых проявлений. Определено, что сквозь призму праксеологического подхода предметом изучения медиалингвистики становится языковая системность медиатекстов разных типов, формально-смысловая структура которых создается сочетанием и взаимодействием как языковых, так и неречевых компонентов, не только внутритекстовых, но и межтекстовых факторов. При лингвопраксиологическом подходе исследователь масс-медиа имеет дело с собственно языковыми единицами, которые чаще всего анализируются как части структуры целого текста.

Ключевые слова: лингвопраксиология, медиалингвистика, эффективная речевая деятельность, медийное общение, текст.

The linguistic-praxeological vector of analysis is considered as perspective for contemporary media linguistics in the article. The topmost features of this approach, such as its subject, key categories, and methods of analysis are reflected in the survey. It is noted that the differentiation of linguistics on the basis of its subject (that is the sphere of language functioning) demonstrates the heuristic results. Whereas scientists reveal the specifics of language usage in different areas, they learn more about the forms and ways of effective language use in speech. It is shown that extra linguistic factors of professional behavior become central for linguistic-praxeology. This allows establishing the rules of effective language usage in professional speech, to explain the formation of certain language manifestations. It is outlined in the research that the subject of media linguistics study becomes the linguistic system of media texts of different types through the prism of praxeological approach. It should be mentioned that the formal-semantic structure of these media texts is created by combining and interacting both linguistic and non-linguistic components, as well as intratextual and intertextual factors. In the linguistic-praxeological approach the mass media researcher deals with the actual language units that are often analyzed as part of the structure of the whole text.

Key words: linguistic-praxeology, media linguistics, effective language activity, media communication, text.

У роботі аналізується мовне виховання поліцейського, яке має будуватися на використанні можливостей риторичного підходу. Ключове положення риторичного підходу формулюється досить просто: максимальна активізація розумової діяльності можлива за всебічної активізації мовленнєвої діяльності. Розглядається мовлення, поєднане з образом у розумінні свого символічного значення як важливий регулятор поведінки. Командир, котрий володіє мистецтвом слова, має вагомий засіб керування підлеглими. Оволодіння ораторським мистецтвом, мистецтвом переконувати – важливе вміння при засвоєнні поліцейської справи.

Ключові слова: ораторське мистецтво, мовне виховання, мовленнєва діяльність, риторична культура правоохоронця

The paper analyzes the language education of the police officer, which should be based on the use of rhetorical approach. The key position of the rhetorical approach is formulated quite simply: the maximum activation of mental activity is possible with a comprehensive activation of speech activity. Speech combined with the image in the understanding of its symbolic meaning as an important regulator of behavior is considered. A commander who masters the art of speech has a strong means of controlling subordinates. Mastering the art of public speaking, the art of persuasion - an important skill in mastering the police case.

Key words: oratory, language education, speech activity, rhetorical culture of law enforcement

У роботі розкрито, що зміна семантичної структури терміна відбувається в кілька етапів. Той чи інший етап трансформації семантичної структури терміна визначається за даними контексту і лексикографічними даними. Встановлюється, що результати визначення не завжди однозначні, іноді навіть суперечливі. На кожному з етапів характер семантичних змін вказує на ступінь детермінологізації терміна і засвоєння його сучасною літературною мовою

Ключові слова: терміни, лексичні одиниці, терміносистема, детермінологізація, лексико-семантичний процес

The paper reveals that the change of the semantic structure of the term occurs in several stages. One or another stage of transformation of the semantic structure of the term is determined by context and lexicographic data. It is established that the results of the definition are not always unambiguous, sometimes even contradictory. At each stage, the nature of semantic changes indicates the degree of determinology of the term and its assimilation by modern literary language.

Key words: terms, lexical units, terminological system, determinologization, lexical-semantic process

У роботі розкрито, що при дистанційному навчанні студент і викладач існують в навчальному процесі як паралельно, використовуючи засоби комунікації, за допомогою яких можуть одночасно взаємодіяти один з одним, так і послідовно, коли студент виконує будь-яку самостійну роботу. Відзначено, що використання цього режиму робить неможливим забезпечення достовірності того, що отримані від студента матеріали для перевірки дійсно підготовлені без сторонньої допомоги. На сьогодні це основна проблема, з якою стикаються педагогічні працівники закладів вищої освіти при впровадженні системи дистанційної освіти. Тому для більш повного і об'єктивного контролю знань необхідним є постійне і оперативне спілкування, для якого можна використовувати онлайн чати, дискусії, відеоконференціі. Дистанційне навчання в Україні затвердило себе як прогресивна освітня технологія XXI століття, яка найбільше відповідає сьогоднішнім потребам суспільства в забезпеченні доступності вищої освіти, а також надає можливість швидкої професійної перепідготовки, підвищення кваліфікації, навчання без відриву від основної діяльності, незалежно від тимчасової зайнятості і місця проживання.

Ключові слова: дистанційне навчання, онлайн-чати, самостійна робота, інформаційні технології, навчальний процес

The paper reveals that in distance learning the student and the teacher exist in the learning process both in parallel, using means of communication through which they can simultaneously interact with each other and sequentially when the student performs any independent work. It is noted that the use of this mode makes it impossible to ensure the authenticity of the fact that the materials received from the student for verification are actually prepared without assistance. Today, this is the main problem faced by teachers of higher education institutions in the implementation of the distance education system. Therefore, for a more complete and objective control of knowledge requires constant and efficient communication, for which you can use online chats, discussions, video conferencing. Distance learning in Ukraine has established itself as a progressive educational technology of the XXI century, which best meets today's needs of society in ensuring access to higher education, as well as provides rapid retraining, advanced training, in-service training, regardless of temporary employment and residence .

Key words: distance learning, online chats, independent work, information technology, educational process

У статті досліджується сучасний стан та актуальні зміни комунікаційного простору. Визначено, що формування наукової моделі сучасного комунікаційного простору виявилося справою вкрай складною для гуманітарної науки в цілому і дало новий імпульс розвитку нової галузі міждисциплінарних досліджень – комунікативістиці (Communication science), науці про особливості різного роду взаємодії всередині соціальних (людських) систем. Встановлено, що інформаційний підхід, поширений в інформаційному праві, який акцентував категорію інформації, залишає без уваги родовидові атрибути процесів комунікації, її структуру і склад комунікантів. Логіка виділення галузі інформаційного права в цьому методологічному руслі будується на виокремленні в соціальному просторі особливої сфери – інформаційної, в якій розгортаються інформаційні суспільні відносини, тобто такі суспільні відносини, об’єктом яких виступає інформація. Однак такий підхід, на переконання дослідників, актуалізує проблему демаркації інформаційних і неінформаційних суспільних відносин і не враховує специфіки технічно опосередкованих відносин, характерних для сучасного інформаційного суспільства. У дослідженні проаналізовано наукові погляди на проблему якісного інформаційного підходу в юридичній науці, пов'язаного із легальним визначенням інформації. Можливо, методологія інформаційного права зможе розширити свій евристичний потенціал не за рахунок удосконалення поняття «інформація», а за рахунок інтеграції нового термінологічного ряду.

Ключові слова: методологія інформаційного права, інформаційне право, комунікаційний простір, комунікативістика, інформаційне суспільство.

The article is investigate the modern state and last updates in the communication space. Determined that humanitarian science has formed its scientific model with difficulty and has spawned a new field interdisciplinary research – communication science, the science of the peculiarities of various kinds of interaction within social (human) systems. The found out that in the information law uses the informational approach. It accentuates the category of information, leaving without attention the genus and species attributes of the processes of the communication, its structure and composition communicants. The logic of separation of the industry of information law in this methodological riverbed is based on singling out a special sphere of social space - information sphere. It unfolds information public relations, i.e. public relation, the object of which is information. However, this approach actualizes the problem of demarcation of information and noninformation public relations. It does not take into account the specifics of technically mediated relations, which are typical for the information society. The article analyzes scientific views on the problem of qualitative information approach in legal science which is associated with the legal definition of information. It is possible that the methodology of information law will be able to expand its heuristic potential not by improving the concept of "information", but by integrating a new series of terminology.

Key words: methodology of information law, information law, communication science, communication space, information society.

У роботі розкрито, що при дистанційному навчанні студент і викладач існують в навчальному процесі як паралельно, використовуючи засоби комунікації, за допомогою яких можуть одночасно взаємодіяти один з одним, так і послідовно, коли студент виконує будь-яку самостійну роботу. Відзначено, що використання даного режиму робить неможливим забезпечення достовірності того, що отримані від студента матеріали для перевірки дійсно підготовлені без сторонньої допомоги. На сьогодні це основна проблема, з якою стикаються педагогічні працівники закладів вищої освіти при впровадженні системи дистанційної освіти. Тому для більш повного і об'єктивного контролю знань необхідним є постійне і оперативне спілкування, для якого можна використовувати онлайн чати, дискусії, відеоконференціі. Дистанційне навчання в Україні затвердило себе як прогресивна освітня технологія XXI століття, яка найбільше відповідає сьогоднішнім потребам суспільства в забезпеченні доступності вищої освіти, а також надає можливість швидкої професійної перепідготовки, підвищення кваліфікації, навчання без відриву від основної діяльності, незалежно від тимчасової зайнятості і місця проживання.

Ключові слова: дистанційне навчання, онлайн-чати, самостійна робота, інформаційні технології, навчальний процес

The paper reveals that in distance learning the student and the teacher exist in the learning process both in parallel, using means of communication through which they can simultaneously interact with each other and sequentially when the student performs any independent work. It is noted that the use of this mode makes it impossible to ensure the authenticity of the fact that the materials received from the student for verification are actually prepared without assistance. Today, this is the main problem faced by teachers of higher education institutions in the implementation of the distance education system. Therefore, for a more complete and objective control of knowledge requires constant and efficient communication, for which you can use online chats, discussions, video conferencing. Distance learning in Ukraine has established itself as a progressive educational technology of the XXI century, which best meets today's needs of society in ensuring access to higher education, as well as provides rapid retraining, advanced training, in-service training, regardless of temporary employment and residence .

Key words: distance learning, online chats, independent work, information technology, educational process

У статті розкрито роль термінів у правотворчості. Окреслено ті розділи нормативних актів (про юридичну техніку, про мову й ін.), у яких вони зазвичай розміщуються. Розглядається діяльність держави зі збагачення термінології законів. Наголошується, що регульовані правовими актами суспільні відносини постійно видозмінюються, диференціюються й інтегруються. Автор зупиняється на джерелах термінології законодавства – словниках, на генезисі та розвиткові термінології. Наголошує, що, класифікуючи поняття, варто виділяти наукові терміни, що максимально наблизилися до суті відображення того, чому присвячені. Підкреслюється вплив соціуму на розвиток термінів. У результаті цього дійшли висновку, що законодавство постійно поповнюється і збагачується таким специфічно корисним і необхідним атрибутом, як розвинена, що постійно ускладнюється і виконує безліч функцій, термінологія.

Ключові слова: атрибут правотворчості, зміст нормативного правового акта, термін, юридична техніка, мовна сфера життєдіяльності людей, норма права, мова закону

В статье раскрыта роль терминов в правотворчестве. Обозначены разделы нормативных актов (о юридической технике, о языке и др.), в которых они обычно размещаются. Рассматривается деятельность государства по обогащению терминологии законов. Отмечается, что регулируемые правовыми актами общественные отношения постоянно видоизменяются, дифференцируются и интегрируются. Автор останавливается на источниках терминологии законодательства – словарях, генезисе и развитии терминологии. Отмечает, что, классифицируя понятие, следует выделять научные термины, которые максимально приблизились к существу отражения того, чему посвящены. Подчеркивается влияние социума на развитие терминов. В результате этого пришли к выводу, что законодательство постоянно пополняется и обогащается таким специфически полезным и необходимым атрибутом, как развитая, постоянно усложняющаяся и выполняющая множество функций, терминология.

Ключевые слова: атрибут правотворчества, содержание нормативного правового акта, термин, юридическая техника, языковая сфера жизнедеятельности людей, норма права, язык закона

The article reveals the role of terms in legislative process. Those sections of regulatory acts (on legal technique, language etc), where these terms can be found, are mentioned. The government activity as for enriching terminology of laws is concerned. It is underlined that social relations regulated by the legal acts is constantly changing and integrating. The author defines the sources of legislation terminology (dictionaries), genesis and development of terminology. It is emphasized that classifying definitions we should distinguish scientific terms that have approached as much as possible to the sense which these terms are devoted to. The influence of society on terms’ development is underlined. As a result of it we made a conclusion that legislation is constantly being enriched by such useful and necessary attribute as developed terminology which is getting more and more complicated and performs a lot of functions.

Key words: law-making attribute, content of regulatory legal act, term, legal technique, language sphere of people’s life, legal norm, legal language

У роботі розглядається розвиток білінгвального середовища як ключовий чинник для успішної інтеграції в міжнародний освітній простір. Білінгвальне освітнє середовище є значущим для реалізації ідеї гуманно-особистісної освіти, яка передбачає індивідуалізацію освітнього процесу через використання індивідуального освітнього маршруту для студентів із різними вихідними можливостями, потребами і потенціалом розвитку.

Ключові слова: білінгвізм, білінгвальне середовище, освітній процес, освітній простір

The paper considers the development of the bilingual environment as a key factor for successful integration into the international educational space. Bilingual educational environment is important for the implementation of the idea of ​​humane and personal education, which involves the individualization of the educational process through the use of individual educational route for students with different initial opportunities, needs and development potential.

Key words: bilingualism, bilingual environment, educational process, educational space

Досліджується культура українського професійного мовлення та міжособистісних відносин, професійна дискутивно-полемічна мова. Аналізуються методи, прийоми, засоби захисту професійного комунікатора від прихованого психологічного впливу.

Ключові слова: Ключові слова: культура фахового спілкування, українське професійне мовлення, мовленнєві комунікації, психологічний вплив.

Исследуется культура украинского профессионального общения и межличностных отношений, профессиональный дискутивно-полемический язык. Анализируются методы, прийомы, средства защиты профессионального коммуникатора от скрытого психологического влияния.

Ключевые слова: Ключевые слова: культура профессионального общения, украинская профессиональная речь, языковые коммуникации, психологическое влияние.

Стаття присвячена питанню трансформації мовних аспектів в сучасному інформаційному просторі. Досліджується вплив засобів масової комунікації на мовне спілкування сучасної молоді, де мова виступає в якості своєрідного показника соціокультурних процесів глобалізованого світу.

Ключові слова: Ключові слова: мовні трансформації, засоби масової комунікації, мовна культура молоді, сучасна мова, інкультурація молоді.

Статья посвящена вопросу трансформации языковых аспектов в современном информационном пространстве. Исследуется влияние средств массовой коммуникации на языковое общение современной молодежи, где речь выступает в качестве своеобразного показателя социокультурных процессов глобализованного мира.

Ключевые слова: Ключевые слова: языковые трансформации, средства массовой коммуникации, языковая культура молодежи, современная речь, инкультурация молодежи.

У статті проаналізовано умови становлення суб'єкта інформаційної культури сучасного світу через опосередковану, знакову систему мови. Досліджено проблеми значного впливу англійської та російської мов на україномовних користувачів інтернету, а також процес спрощення мови в інтернет-комунікаціях, який негативно відбивається на розвитку самої мови як інструменту комунікації.

Ключові слова: Ключові слова: соціокультурні процеси глобалізованого світу, мовний дуалізм, мовний поліфонізм, інформаційні мережі, комунікативне середовище.

В статье проанализированы условия становления субъекта информационной культуры современного мира через опосредствованную, знаковую систему языка. Исследованы проблемы значительного влияния английского и русского языков на украиноязычных пользователей интернета, а также процесс упрощение языка в интернет-коммуникациях, который негативно отражается на развитии самого языка как инструмента коммуникации.

Ключевые слова: Ключевые слова: социокультурные процессы глобализованного мира, языковой дуализм, языковой полифонизм, информационные сети, коммуникативная среда.

У статті досліджено специфіку образів мовної свідомості представників юридичної професійної культури. Виявлено особливості впливу професійної культури на мовну свідомість юристів. Проаналізовано реакції, що є компонентами професійної культури юриста і репрезентують правосвідомість.

Ключові слова: Ключові слова: мовна свідомість, правосвідомість, мовленнєва майстерність, реакції, професійна культура юриста.

Стаття присвячена перетворенню концепцій мовної норми та мовної культури сучасної молоді. Вона визначила, що спрощення мови сучасних комунікацій не тільки негативно впливає на розвиток мови як частини культури, але також впливає на істотні, онтологічні аспекти людського буття.

Ключові слова: мовні стандарти, мовна культура, сучасне спілкування, лексичні засоби спілкування, сучасне суспільство, молодь.

Статья посвящена преобразованию концепций языковой нормы и языковой культуры современной молодежи. Она определила, что упрощение языка современных коммуникаций не только отрицательно сказывается на развитии языка как части культуры, но также влияет на существенные, онтологические аспекты человеческого бытия.

Ключевые слова: речевые стандарты, языковая культура, современное общение, лексические средства общения, современное общество, молодежь.

The article focuses on the transformation of the concepts of the language norm and speech language culture in contemporary youth. It determined that the simplification of the language of modern communications not only has a negative impact on the development of the language as a part of culture, but also affects the essential, ontological aspects of human existence.

Key words: speech standards, language culture, modern communication, lexical means of communication, contemporary society, youth.

У дослідженні розглянуто проблему ролі особистості у створенні основ літературної мови. Проаналізовано зокрема роль Івана Франка в розвитку наукового і публіцистичного стилів української літературної мови та становленні української термінології.

Ключові слова: Ключові слова: стиль, метод функціонального аналізу термінів, українська термінологія, стилістичні норми української мови.